СМІТТЄВІАДА.1945-й. Зміна керівництва, арешти і… коні не винні

(Продовження розповіді «Асобоз після війни: «недільники» і… півлітра спирту»)

Чернігів після вигнання окупантів виглядав, м’яко кажучи, не як курорт. Робочих рук бракувало. Продуктів не вистачало навіть людям, тож про корм для коней говорили з сумною усмішкою.

13 грудня 1944 року Чернігівський міськомунгосп (щось на зразок міського управління комунального господарства) звільняє керівника Асобозу Василькова , а новим призначає Таранова — людину рішучу, грамотну й різку. Писав накази власноруч, каліграфічним почерком, наче хотів, щоб навіть папір відчув його характер.

А вже 16 грудня завгосп Асобозу вирішив влаштувати “соціалізацію” коней: вигнав хворих на коросту на водопій разом зі здоровими. Як на зло, саме тоді прийшла комісія з міськвиконкому.

Завгосп отримав догану, а коні — окремі стійла з табличками та лікування в газовій камері ветеринарної лікарні. Договір про це оформлював особисто постачальник «товариш Гуревич».

Уночі хворих коней підгодовував сторож Розуменко. За таку турботу йому навіть доплачували 100 рублів на місяць — на ті часи це була непогана “кінська премія”.

ЗА СІНО – ДО СУДУ!

6 січня 1945 року завгосп Демиденко вирішив поєднати приємне з корисним: взяв 3 підводи і поїхав за Десну по сіно. Заодно домовився з працівником обозу Ромашком і продав одну підводу в село Анисів.

8 січня «за продаж державного сіна і за зараження здорових коней коростою» завгоспа звільнили й повідомили міліції. Але поки діло до суду, не залишили без роботи, бо людей не вистачало, призначили на загадкову посаду «транспортника».

Що він там транспортував, якщо транспорту не було — загадка історії. Можливо, просто водив коня на прогулянку.

А вже 12 березня 1945 року Демиденка заарештовують.

Весна принесла не лише сонце, а й сумні новини: коней ставало дедалі менше — зима і хвороби робили своє. Тому конюхів переводили в «транспортники», а на роботу за сумісництвом запросили ветеринара Павла Петровича Геращенка з окладом 300 рублів.

Тут стається сюжетний поворот, гідний серіалу: Таранов призначає завгоспом колишнього керівника Асобозу Сильвестра Чугаївського — того самого, якого колись зняв Васильков ще у 1943 році, одразу після деокупації Чернігова . Санта-Барбара з інтригами відпочиває. До того ж Чугаївського зобов’язують виконувати роботи по двору — щоб життя медом не здавалося.

КВАРТИРНЕ ПИТАННЯ

Після війни гуртожиток був місцем битв не менш запеклих, ніж на фронті.

17 квітня 1945 року звільнили й виселили жінку, яка працювала без паспорта.

Через два місяці під гарячу руку потрапила асенізаторка Фаня Альохіна — її вигнали з гуртожитку, бо лаялася й зірвала замок із власної кімнати, яку передали сім’ї військового. Разом із кімнатою вона мусила здати… коня, упряж, асенізаційну бочку, відро й навіть ліжко.

З 26 липня по 16 вересня директор Таранов був у відрядженні у Львові. Що він там робив, документи скромно замовчують. Керувати замість себе він залишив уже згадуваного Чугаївського.

А з вересня 1945-го робітникам почали давати профспілкові відпустки — нарешті бодай маленьке соціальне полегшення. Бо у 1944-му доводилося працювати і в неділю, а субота була коротким робочим днем, якою і залишалася до 1970-х років.

ДРУГА СУДОВА СПРАВА

Повернувшись із відрядження, Таранов вирішив навести порядок і звільнив сторожа лугу Тимофія Ігнатенка — за «бездіяльність в охороні лугу» і втрату двох коней (одна з них хвора кобила утопилася в озері). Ігнатенкові виставили рахунок на 1000 рублів за вкрадені дві копиці сіна. І – під суд.

Цікаво , що свідка-рибалку, який знайшов кобилу в озері, Павла Аксюту, призначили новим сторожем лугу.

На початку листопада, до річниці Жовтневої революції, встановили цілодобове чергування. Навіщо — ніхто не пояснив, але «так сказала партія».

АС-КАНЦЕЛЯРІЯ

Асобоз у 1944-му виглядав як стартап воєнного часу: паперу немає, тож звіти писали на старих шпалерах і будь-яких клаптиках. Чорнила розбавляли так, що звіти виглядали як секретні послання, які треба розшифровувати з лупою. Олівці теж не відзначалися якістю — здається, графіту там було менше, ніж у сучасних безглютенових батончиках шоколаду.

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ

Але прогрес ішов уперед! У 1945-му з’ясувалося, що в Асобозі — майже ідеальна гендерна рівність: із 24 працівників 12 були жінки. В тому числі серед робітників було 4 жінки і 10 чоловіків. Разом возили нечистоти й рятували місто від хаосу.

За підсумком 1945 року на підприємстві – 24 працівники, але уже переважають жінки – їх 15, а чоловіків тільки 9. Кого арештували, як ви прочитали, кого звільнили…

«ПРОДУКЦІЯ» – ЦЕ ЗВУЧИТЬ ГОРДО

Звісно, слово «нечистоти» звучить не надто презентабельно, тож їх у звітах сором’язливо називали «продукцією». План був амбітний: 6 тисяч кубометрів цієї «продукції» вивезти на поле для компостування. Ідеальний стартап з утилізації, ще й на кінній тязі!

Контора тоді була на околиці міста, на вулиці Павлова, 22 (нині Тролейбусна). Саме звідси вирушали вози з діжками — своєрідний ранковий парад чистоти.

Цікаво, що пізніше в цій будівлі розмістили витверезник — тому місце продовжило служити очищенню міста. Тільки вже від людей, хто любив повалятися у веселому стані на вулицях Чернігова.

АВТОПАРК МРІЇ

Офіційно в господарстві мали бути 18 коней, а реально — лише 15. Справжній дефіцит кадрів на чотирьох ногах! Та й бочок для «продукції» було десять, а працювало лише п’ять. В таких умовах план, звісно, накрився тією ж «продукцією».

Керівник Таранов писав у пояснювальній: «не вистачає матеріалів для ремонту бочок, коліс, возів, людей і навіть кормів для коней». Якщо перекласти з чиновницької — «робимо, що можемо, але не чекайте дива».

А для себе відзначимо фішку – у 1945 році пiдприємство частково вивозило тверді побутові вiдходи.

ФІНАЛ РОКУ

Так і закінчився 1945-й: із конями, судами, гуртожитковими драмами, але й першими профспілковими відпустками. Місто повільно оживало, а в Асобозі сподівалися, що наступного року план вдасться виконати бодай на половину…

Сміттєвіада (ДАЛІ БУДЕ)

В.С.

На знімках: асенізатор; Чернігів, вул.Тролейбусна, колишня контора Асобозу; вул.Тролейбусна, майже навпроти колишньої контори Асобозу; звіти контори Асобозу за 1945 рік.